А це проект в роботі. Цікавий і важливий для мене проект фільма-антиутопії. Уявімо собі гігантський дістопійний мегаполіс. У ньому все регламентовано, у ньому все пригнічено, у ньому все побудовано таким чином, що людина стає частиною якогось механізму, причому холодного антилюдського механізму. І один гвинтик з цього механізму раптово ( а є тригерні події) відчуває себе відчуженим від цього. І це відчуття настільки сильне, що воно змушує його десь на якомусь етапі вистрибнути з цього потягу, причому це і в прямому, і в переносному сенсі, і намагатись знайти себе в іншому світі, в світі навколишнього оточення, в якому він до цього не бував. І ось саме це цей пошук, саме ця трансформація, вона відстежується на рівні як емоцій, так на рівні архетипів і співіснування різних парадигм цивілізаційного розвитку. Працюю над цим давно, точніше: працюю зрідка, повертаючись після довгих перерв, але все ж хочу завершити цей фільм. тут є і щось автобіографічне. Недарма героя я зробив схожим на себе.