Портрет флористки. На зйомку вона погодилась рівно на пів години й один раз — далі зібрали ще пʼять образів у моделі. Головне тут не «красиво», а щоб її впізнавали свої клієнти.

Три дні шукала світло для цієї сироватки. Клієнт просив «щоб було видно текстуру скла», а на білому фоні воно просто зникало. Врешті поставила травертин і одне бічне джерело — і скло нарешті стало склом.

Сумка ручної роботи. Один кадр, одна тінь від листя — і більше нічого не треба.

Пекарня о сьомій ранку. Знімали руки, а не булки — люди купують відчуття, а не випічку.

Сухоцвіти на підвіконні. Тут узагалі нічого не відбувається — і в цьому вся суть.

Кераміка для локального бренду. Знімали під картку товару — тому фон нейтральний, а вся робота у світлі.

Банер під розпродаж. Замовник хотів «щоб вибухало», але без напису на пів екрана — тому весь рух робить фарба, а текст лишається маленьким.