Показую тільки «Кіно та музика». Показати все
Цей ролик створений як концептуальний AI-відеокліп на авторську пісню, яку я створила німецькою мовою з орієнтацією на сучасну німецьку аудиторію та актуальну dark R&B / cinematic естетику.
У центрі історії — впевнена, незалежна героїня, яка рухається крізь нічне місто, тунелі та потік автомобілів. Шкіра, мокрий асфальт, холодне світло фар і контрастні крупні плани формують зухвалий, сильний та кінематографічний образ.
Дорога й рух символізують свободу, внутрішню силу та бажання йти власним шляхом. Візуальна концепція створювалася спеціально під характер, ритм і атмосферу пісні, щоб музика та відео працювали як єдина історія.
Проєкт демонструє повний цикл створення музичного AI-контенту: від авторської пісні та концепції до персонажа, генерації сцен, візуальної стилістики й фінального монтажу.
AI cinematic dark fantasy video.
Цю роботу я створювала від ідеї та візуальної концепції до фінального відеоряду. Спочатку я розробила персонажів і атмосферу світу, потім згенерувала ключові сцени та оживила їх за допомогою AI-video.
Головним завданням було зберегти візуальну цілісність: однакову зовнішність героїв, настрій, кольорову гаму та кінематографічний стиль у всіх кадрах.
У результаті вийшла коротка історія, яка виглядає як епізод із більшого dark fantasy фільму.
Olha AnderszewskaЩо це
Авторська анімаційна короткометражка WINGS — історія про хлопчика EN, який мріє літати, і про Хранителя, що віддає власні крила, аби ця мрія піднялася в небо. Спершу політ здається свободою. Пізніше EN дізнається, що його крила не були безкоштовними: хтось мовчки заплатив за них свою ціну. Фільм — про мрії, любов, жертву й людей, які допомагають нам піднятися, навіть коли ми не бачимо їхнього болю.
Як робилось
AI використовувався як основний інструмент продакшену. Світ фільму — світлий біолюмінесцентний ліс із власною фауною: крилатий кіт-компаньйон, велетенські істоти, Хранителі з прозорими крилами. Кадри генерувалися в Dreamina Seedance 2.0, далі — збірка, ритм, кольорокорекція та звук. Замість різких склейок фільм побудований на плавних переходах, щоб зберегти відчуття суцільного сну.
Що було складно
Найважче — тримати сталість персонажів і світу через увесь фільм: обличчя EN, малюнок крил, кольорова палітра лісу мали лишатися тими самими від кадру до кадру. Друге — драматургія повороту: глядач має спершу повірити в радість польоту й тільки потім зрозуміти його ціну, тож порядок і темп сцен переписувалися не раз. Третє — емоція без діалогу: історія тримається на візуалі й музиці, тому кожен кадр мусив нести сенс сам по собі.
Це все на зараз