Аніме-ролик для YouTube-каналу, емоційна історія з твістом. Формат серії аніме-сюжетів по 120–250 секунд: драматичний сюжет, воісовер від першої особи й фінальний кліфгенгер, що затягує глядача на наступну частину. У портфоліо показую кілька кадрів із проєкту, а не весь ролик. Сценарій надав замовник, а я відповідала за весь візуальний бік: побудувала кадри під кожен біт історії, витримала єдиний образ героїні в різних сценах і емоційних станах, зібрала фінальний монтаж, синхронний з озвученням і музикою. Головним завданням було втримати емоцію й темп протягом усього ролика, щоб глядач не відпав до твісту, а дійшов до фіналу й захотів продовження.

Це кліп на пісню кавер українського блогера Івана Борта. Створений у липні 2025року, коли інструменти нейромереж ще не дозволяли тримати консистентність обличчя так, як це можна зробити зараз. На кліп тривалістю 3хв40сек було використано 342генерації відео. Тоді, як фото - значно більше.

Майже два роки тому, одразу після закінчення курсу AI Creator, я була абсолютним новачком. Але в якийсь момент вирішила: досить тренуватися на подругах , час шукати справжніх клієнтів. Я попросила ChatGPT скласти мені список найвідоміших блогерів Італії й написала десятьом із них в Instagram Direct. Усім практично однакове коротке повідомлення. Ідея була проста: блогерам постійно потрібен контент, а традиційна фотосесія - це одяг, локація, фотограф, макіяж, час, організація. Я запропонувала інший варіант: створювати для них контент у потрібному стилі за допомогою AI: швидко, регулярно і буквально не виходячи з дому. Я відправила повідомлення - і… тиша. Ніхто не відповів. Минув приблизно місяць, і раптом одна з блогерок написала мені сама. Їй стало цікаво, що я можу зробити саме з її фотографіями. Я показала перші варіанти, їй сподобалося , і ми почали працювати. І ось тут почалася моя справжня школа. Клієнтка виявилася дуже вимогливою. Те, що мені здавалося вже чудовим результатом, могло отримати цілий список правок: не той образ, не зовсім те обличчя, не той вираз, недостатня якість… Я переробляла знову і знову. Особливо багато довелося розбиратися з якістю зображень. Результату, якого цілком вистачало для соцмереж, їй було недостатньо. Вона хотіла більше. А я, як новачок, паралельно з роботою вчилася знаходити способи це «більше» їй дати. Це зайняло багато часу, нервів і нескінченних переробок. Але поступово ми прийшли до результату, який подобався вже не тільки мені, а й їй. А потім одного дня вона просто написала: «Подивись». Я відкриваю повідомлення: а там мої роботи. На обкладинках відомих журналів. Я взагалі не була до цього готова. Після всіх правок, сумнівів і відчуття, що я ще тільки вчуся, побачити свою роботу там було абсолютно нереально. Я була в ейфорії. Ми працюємо разом і досі. За цей час змінилися і мої навички, і її запити. Якщо спочатку все починалося зі створення фотографій, то сьогодні вона вже приходить до мене за відео. Іноді думаю: добре, що тоді, майже два роки тому, я просто взяла й написала ті десять однакових повідомлень у Direct. Навіть попри те, що спочатку у відповідь була повна тиша.

Серія з трьох фотографій створена для одногрупниці, яка хотіла зобразити у першу чергу свою мрію — мати лабрадора-собаку і поринути в таку зимову казку. Друге — щоб у неї був янгол-охоронець. І третє — все якраз, коли вона зустрічала 2026 рік, рік вогняного коня.

Це відео було створене для італійської блогерки-байкерки. Ідея полягала в тому, щоб органічно інтегрувати у реальне відео образ фенікса, який ширяє в небі над подружжям байкерів. Вони їдуть трасою на мотоциклах і тримаються за руки - справжній момент їхньої спільної подорожі. Фенікс тут - не просто ефектний візуальний образ. Він символізує свободу, силу, єдність і той особливий стан душі, який вони відчувають, коли разом вирушають у дорогу.