🎬 HORROR NIGHT — історія створення

Що, якби герої найвідоміших фільмів жахів зустрілися в одному місці?

Саме з цієї ідеї народився мій AI-мінітрилер до Геловіну. Покинутий кінотеатр, нічна зміна охоронця, промінь ліхтарика в темряві… І відчуття, що за кожним поворотом хтось чекає.

Я хотіла створити не просто відео з культовими персонажами, а маленький фільм, у якому глядач сам стає головним героєм.

Найбільшим викликом було зберегти кінематографічну цілісність: атмосферу, впізнаваність персонажів, реалістичність рухів і напругу від першого до останнього кадру.

Усе почалося з однієї ідеї. А перетворилося на маленьку історію жахів, створену за допомогою AI. 🎃

AI може бути не тільки про технології.Іноді він допомагає дуже ніжно розповісти історію пам’яті.

Цей ролик я створила для подруги в пам’ять про її батька.Колись він вів її маленьку за руку. Потім — провів у нове життя.А тепер його любов світить їй з неба, як зірка.

Інструменти: ChatGPT, Kling AI, CapCut, Canva / фоторедактори.

Любов не зникає. Вона стає світлом.

Дослідження межі між AI-анімацією та справжніми емоціями.

Для цього проєкту я використала власний AI-аватар у сучасному танцювальному виступі — не просто як візуально вражаючого персонажа, а як експеримент: Чи може штучний інтелект передавати крихкі емоційні стани через рух, ритм, мову тіла та тишу?

У цьому відео я хотіла висловити дві різні емоційні фази через два окремі розкадровки.

Перша — м'якша і спокуслива.

Плавні рухи, делікатні жести, повільне емоційне розкриття персонажа, майже гіпнотична жіночність.

Друга несе набагато більше напруги.

Рухи стають гострішими, важчими, нестабільнішими.

Тривога, внутрішній конфлікт і емоції балансують на межі страждання — ніби персонаж поступово втрачає контроль над власним емоційним станом.

Найбільше мене цікавила не ідеальна хореографія, але відчуття емоційної присутності — моменту, коли персонаж ШІ перестає виглядати просто анімованим і починає відчувати себе психологічно живим.

Процес розпочався з препродакшну:

• розробка листів персонажів
• силуети, тканинні та крильні дослідження
• розкадровки з емоційним рухом
• хореографія, кадрування та кінематографічний ритм камери

Трейлер до фільму "Лист волі". Фільм створено для презентації міжнародній спільноті на кінофестивалях. Весь фільм

https://youtu.be/jzULvUoM0jY

Я створила «Лист Волі» як спробу оживити не просто картину, а історичну пам’ять, закладену в ній. Мене зацікавив той момент, коли живопис перестає бути нерухомим зображенням і починає говорити мовою кіно: герої рухаються, сміються, дивляться один на одного, слухають слова писаря — і перед нами постають уже не персонажі полотна, а живі люди зі своїм характером, гумором і відчуттям свободи.Я свідомо обрала картину Іллі Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану», одну з найвідоміших сцен української історичної пам’яті. Для мене важливо повернути її в український культурний контекст. Рєпін народився і виріс в Україні — у Чугуєві на Харківщині. Працюючи над картиною, художник звертався до історичних матеріалів та використовував автентичні історичні артефакти, прагнучи відтворити світ запорожців із максимальною достовірністю.«Лист Волі» є частиною мого авторського проєкту «Привласнені імена», присвяченого поверненню митців, народжених в Україні, в український культурний та історичний контекст. У центрі фільму — воля. Для запорожців вона не є абстрактним поняттям. Це право не схилятися перед чужою владою, зберігати власну гідність, віру, братерство і землю. Їхній сміх у фільмі для мене так само важливий, як і сам текст листа. Це сміх людей, які не бояться сильнішого ворога, тому що внутрішньо вже є вільними.Сьогодні, коли питання свободи, національної ідентичності та права народу самому визначати своє майбутнє знову набули надзвичайної гостроти, історія запорожців звучить особливо актуально.Я оживляю картину, щоб дати голос тим, кого ми звикли бачити лише на полотні.І щоб нагадати: свобода починається там, де людина перестає боятися.