🍒

Три жінки. Три століття. Одне бажання.

Це відео народилося під враженням від роману В. Е. Шваб

«Поховай наші кості в опівнічній землі»

— історії про голод, кохання та гнів, які проходять крізь різні епохи.

Я перенесла цю атмосферу у свою власну маленьку історію, де одна вишня проходить крізь століття — від XVI століття до сучасності.

А фіналом цієї історії став один із моїх улюблених ароматів від

Amazing Aroma

—

№21 CHERRY RED ALMONDS

🍒

Вишня, гіркий мигдаль, лікер, троянда та тепла деревна база — саме той аромат, який для мене має характер спокуси, загадковості й одержимості.

І так, я створила це відео за допомогою

SIBRIK AI

🤍

До речі, зараз проходить конкурс

SIBRIK AI, тому вирішила не просто створити роботу, а й взяти участь.

🤖 SIBRIK AI — AI-інструменти для створення контентуМаю персональне реферальне посилання 👇https://sibrik.ai/?cid=upuvvz🎁 +10% кредитів до кожної покупки для вас💰

А тепер скажіть: яка з трьох епох і яка героїня зачепила б вас найбільше?

🩸🍒

Відео почалося з ідеї показати не сам продукт, а відчуття, яке він дає — перехід від міського шуму до спокою. Спочатку були розроблені концепція, сценарій і розкадровка, після чого окремо створені референси героя, міста та навушників. Далі ключові кадри генерувалися в AI, а потім анімувалися та збиралися у фінальний ролик.

Найскладнішим було зберегти однаковий вигляд героя, локації та продукту в усіх сценах, а також досягти плавного й реалістичного руху камери без AI-артефактів. Фінальний результат формувався через кілька генерацій, відбір найкращих кадрів, анімацію, монтаж, музику та саунд-дизайн.

Ідея відео почалася з простої метафори: ідеальний смак як ідеальна музична гармонія. Так з’явився сюжет про піаністку, яка не може знайти потрібне звучання, а після чашки NESCAFÉ Dolce Gusto повертається до інструмента й нарешті грає бездоганно.

Спочатку були створені референси персонажа, продукту та локації, після чого всі сцени генерувалися в єдиному кінематографічному стилі. Зображення анімувалися в Kling, а фінальний монтаж доповнили музикою та окремим sound design.

Найскладнішим було зберегти однаковий вигляд героїні й упаковки між кадрами, отримати природні рухи в анімації та підібрати музику, яка не конфліктувала б із живим звучанням піаніно у сценах.

Ідея відео почалась із простої емоційної історії про загублену червону рукавичку та цуценя, яке намагається повернути її власниці. Спочатку я розбив сюжет на окремі сцени, створив референси для персонажів, автобуса, локації та самої рукавички, а потім для кожної сцени згенерував keyframe і окремо анімацію.

Найскладнішим було зберегти консистентність персонажів, локації та предметів між кадрами, а також зробити рухи фізично природними. Особливу увагу довелося приділяти переходам між сценами, роботі камери, швидкості руху автобуса та собаки, а також тому, щоб червона рукавичка в кожному кадрі залишалась однаковою.

У результаті ролик збирався не як одна генерація, а як послідовність окремо продуманих і контрольованих сцен, які потім поєднувались в одну цілісну історію.