Ідея відео почалась із простої емоційної історії про загублену червону рукавичку та цуценя, яке намагається повернути її власниці. Спочатку я розбив сюжет на окремі сцени, створив референси для персонажів, автобуса, локації та самої рукавички, а потім для кожної сцени згенерував keyframe і окремо анімацію.

Найскладнішим було зберегти консистентність персонажів, локації та предметів між кадрами, а також зробити рухи фізично природними. Особливу увагу довелося приділяти переходам між сценами, роботі камери, швидкості руху автобуса та собаки, а також тому, щоб червона рукавичка в кожному кадрі залишалась однаковою.

У результаті ролик збирався не як одна генерація, а як послідовність окремо продуманих і контрольованих сцен, які потім поєднувались в одну цілісну історію.