Це один із найбільших і найцікавіших анімаційних проєктів, над якими працювала наша команда.
Для освітнього проєкту ми створили 10 повноцінних серій мультфільму тривалістю від 2 до 4 хвилин. Кожна серія присвячена окремій цифрі. Через сюжет, персонажів та анімацію діти знайомляться з числами у простому та цікавому форматі.
Додатково було створено ще 10 мінісерій тривалістю 1-2 хвилини з анімаціями дитячих віршиків до книжки. Загалом проєкт складається з 20 окремих анімаційних відео.
Сценарії та початковий дизайн цифр були створені замовницею. Нашим завданням було оживити цих персонажів та перенести їх у повноцінний мультяшний світ. Ми створювали локації, додаткових героїв, працювали з рухами, емоціями та кожною сценою відповідно до сценарію.
Одним із найскладніших завдань було максимально зберегти зовнішність персонажів протягом усієї серії. Герой мав залишатися впізнаваним у різних сценах, ракурсах, емоціях та діях. Для AI-анімації, особливо в довгих відео, це далеко не найпростіша задача 😄
Також багато уваги приділяли послідовності сцен, переходам, міміці та рухам героїв, озвученню і загальній стилістиці, щоб кожна серія сприймалася як один цілісний мультфільм.
У результаті нам вдалося перетворити намальованих замовницею персонажів на героїв зі своїми голосами, характерами, емоціями та історіями.
Проєкт виконувався офіційно, за договором, з погодженими умовами щодо авторських прав та використання створених матеріалів. Усі персонажі та авторські матеріали замовниці використовувалися в межах проєкту з її дозволу.
Це був великий і дуже цікавий проєкт, який добре показує, що за допомогою AI можна створювати не тільки короткі ролики чи окремі красиві кадри, а й повноцінний серійний анімаційний контент.
Тут залишаємо невелику нарізку з кількох основних серій, щоб показати частину виконаної роботи. Повністю проєкт складається з 20 анімаційних відео.
10 основних серій по 2-4 хвилини + 10 мінісерій по 1-2 хвилини. Загалом 20 анімаційних відео в одному проєкті.
Філософія історії
Ця історія — про страх перед невідомим.
Ми часто боїмося нового світу лише тому, що ще не знаємо його правил. Стоїмо перед ним, спостерігаємо здалеку й думаємо, що він чужий, небезпечний і точно не для нас.
Так само героїня спочатку опиняється перед океаном як перед чимось величезним і незвіданим. Вона не знає, що чекає на неї там, і чи зможе вона існувати в цьому новому середовищі.
Але коли наважується зробити крок назустріч невідомому, відбувається найважливіше — вона не просто потрапляє в інший світ. Вона перетворюється на русалку.
І тоді приходить усвідомлення: інколи світ, якого ми так боялися, насправді не чужий нам. Можливо, ми завжди були його частиною — просто ще не знали про це.
Для мене ця історія про зміни, прийняття нового і сміливість дозволити собі стати іншою версією себе. Бо іноді за найбільшим страхом ховається не небезпека, а місце, де ми нарешті стаємо собою.
This project is for my own brand.
It started with a simple idea: what if I could actually see Scythian Eye designs walking on a runway?
I’ve been creating prints inspired by Scythian symbols, the Steppe, the Black Sea and the strength of ancient female warriors. But seeing a print on a T-shirt is one thing. In my head, there was always a much bigger world around it.
The problem was… I didn’t have models, a runway, a production team, animals.
But I had AI.
So I started building the show piece by piece. I created the location, worked on the models and their looks, experimented with different movements and camera angles, and tried to make the whole thing feel like a real fashion show rather than just a collection of AI-generated clips.
There was a lot of trial and error. Some generations were completely wrong. Some looked beautiful but didn't fit the story. I changed scenes, regenerated models, adjusted tiny details and sometimes spent hours on a few seconds of video.
And slowly, something that existed only in my imagination started becoming visible.
AI didn't give me the idea. It gave me the tools to show the idea.
Scythian Eye Fashion Show became more than a fashion video for me. It became a way to combine my designs, history, fashion, storytelling and my love of experimenting with AI into one project.
And seeing the final models walking down a runway that didn't exist anywhere except in my imagination was a very special moment.