Ця пісня почалася з мелодії, яку я випадково згенерувала в Suno для зовсім іншого задуму. Вона раптом викликала в мене дуже сильне відчуття - я просто ввімкнула мікрофон і почала проговорювати свої почуття, просто все, що я відчуваю - про відстань, розлуку і про те, що кожна людина мало не в кожній країні тепер має знайомих або родичів або друзів. Українці тепер є по всьому світу. А отже, весь світ став ніби трохи Україною.

Із цього почуття і народилася пісня.

Я зробила короткий відеофрагмент, щоб спробувати цю думку візуалізувати.

І тепер цікаво: яким ще може бути відеоряд для цієї пісні? Якщо у вас виникне образ чи ідея — буду рада почитати.